Юридичний склад правопорушення
Склад правопорушення – це система елементів правопорушення. Її повнота і цілісність є необхідною умовою для притягнення особи до юридичної відповідальності. До складу правопорушення входять:
1) суб’єкт правопорушення – деліктоздатна особа. В основному правопорушення здійснюють фізичні особи (а злочини – виключно фізичні особи), але суб’єктом цивільного проступку може виступати також юридична особа. Суб’єктом міжнародного злочину або проступку може бути держава;
2) об’єкт правопорушення – суспільні відносини, соціальні блага, цінності, права і свободи особи, інтереси держави, природне середовище, на які посягає правопорушник. Виділяють загальний і конкретний об’єкт правопорушення. Загальний об’єкт – це сукупність всіх суспільних відносин і соціальних цінностей, що охороняються правом. Конкретний об’єкт – це визначені для кожного випадку матеріальні і нематеріальні блага і цінності (природне середовище, власність, життя, здоров’я, честь, гідність), а також відносини, що виникають з приводу володіння ними;
3) суб’єктивна сторона правопорушення – психічне відносини особи до здійснюваного їм протиправного діяння і його негативних наслідків. Головний елемент суб’єктивної сторони – вина у формі умислу або необережності.
Умисел в свою чергу підрозділяється на:
– прямий умисел – особа усвідомлює неправомірність своєї поведінки, передбачає настання шкідливих його наслідків і бажає їх настання;
– непрямий умисел – особа усвідомлює неправомірність своєї поведінки, передбачає настання шкідливих його наслідків, не бажає, але свідомо допускає їх настання.
Необережність виступає в якості:
– самовпевненості – особа усвідомлює неправомірність своєї поведінки, передбачає настання шкідливих наслідків, але легковажно розраховує на їх запобігання;
– недбалості – особа не усвідомлює або недостатньо усвідомлює неправомірність своєї поведінки, не передбачає шкідливих наслідків, хоча при необхідній передбачливості повинна була усвідомлювати суспільну небезпеку діяння і передбачати шкідливі наслідки.
Факультативними (необов’язковими) елементами суб’єктивної сторони є мотив і мета правопорушення. Вони враховуються при кваліфікації правопорушення і визначенні міри відповідальності тільки в тому випадку, якщо це прямо вимагається приписом правової норми. Відповідальність за цивільну проступок може наступати і за відсутності вини (у випадках, спеціально обумовлених законом);
4) об’єктивна сторона правопорушення – це зовнішня характеристика правопорушення, що включає протиправне діяння (дія або бездіяльність), його шкідливі наслідки (результат діяння, наприклад, смерть людини, шкода здоров’ю, матеріальна шкода) і причинно-наслідковий зв’язок між діянням та його шкідливим результатом. Місце, час, спосіб, обстановка вчинення правопорушення – це факультативні елементи об’єктивної сторони, які враховуються при кваліфікації діяння тільки у випадках, прямо вказаних в правовій нормі.
Дата добавления: 2015-04-25; просмотров: 923;