Понад 5% — розсолами.

Середня солоність деяких океанських та морських вод наведена нижче, в г/л:

Чорне море.......................................................... 17—18

Каспійське море........................................................................... 9,5—11

Світовий океан..................................................... 33—38

Якість води має важливе значення для приготування та хімічної обробки бурових розчинів. Нею визначається вибір типу глини і. хімічних реагентів.

Найбільш прийнятною для приготування бурових розчинів є прісна вода, яка забезпечує при решті однакових умов максимальний вихід розчину з 1 т глини, прийнятну в'язкість та здатність до структуроутворення.

Проте в багатьох нафтових регіонах Світу (в пустелях, на морі) доступними для використання є мінералізовані жорсткі води (пластова, морська). Найбільш широко використовується морська вода. Жорстка мінералізована вода дає менший вихід бурового розчину з гіршими властивостями. Чим більшою є мінералізація та жорсткість води, тим більше потрібно бентоніту для отримання розчину необхідної якості і тим вищою є витрата хімічних реагентів.

Розсоли солей. Необхідність використання розсолів солей як дисперсійного середовища бу­рових розчинів виникає:

• при розбурюванні відкладів солей, коли для попередження розчинення пластів солі та збільшення діаметра стовбура свердловини водна фаза розчину насичується солями; звичайно використовують розсоли NaCl, якщо відкладення солей представлені галітом, і MgCl₂, якщо в розрізі є пласти карналіту і бішофіту;

• при бурінні в нестійких зволожених глинистих сланцях з високою мінералізацією порової води. Це буває тоді, коли виникає необхідність підвищення концентрації електролітів з метою вирівнювання осмотичної активності розчину та порової води для збереження глинистих порід у стійкому стані, наприклад, при використанні калієвих розчинів, у яких концентрацію КСІ інколи треба збільшувати до 10%;

• при необхідності отримання розчинів великої густини (до 2500 кг/м³).

Якщо у воді міститься понад 5% солей, то звичайні глини та бентоніт втрачають свої гелеутворюючі та в'язкісні властивості. У цьому випадку необхідно використовувати спеціальні солестійкі глини (наприклад, палигорскіт) або спеціальні методи приготування розчину, які полягають у попередній гідратації глини в прісній воді, стабілізації суспензії глини солестій­кими полімерами та наступним насиченням водяної фази розчину солями.